Державний екзамен              

    Комплексний державний екзамен — загальна перевірка знань, що проводиться в закладах вищої освіти України для студентів-випускників. Студент випускник в деканаті у методиста має можливість дізнатись час та місце (аудиторію) проведення державного іспиту у відповідності з затвердженим ректором розкладом засідань ДЕК та списком допущених до державної атестації студентів. Зміст питань екзаменаційних білетів має повністю охоплювати навчальні програми дисциплін, які виносяться на державні екзамени, відповідати змісту програми іспиту з комплексу дисциплін або конкретної дисципліни та забезпечувати перевірку знань, умінь і навичок відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня, що передбачені програмами кафедр університету, тобто відповідати вимогам змістовної і функціональної направленості спеціальності «правознавство» за різними спеціалізаціями. 
        Зміст екзаменаційних білетів, перелік матеріалів, користування якими рекомендується студентам викладачами для підготовки до державного екзамену, критерії оцінки рівня підготовки студентів та питання до державного іспиту обговорюються й затверджуються на засіданні кафедри. Затверджені кафедрою дані дійсні протягом одного навчального року, вони є складовою навчально-методичної документації з дисциплін і зберігаються на кафедрах.
       Оцінка «відмінно» виставляється студенту, який ґрунтовно і повно викладає матеріал отриманий на протязі всіх років навчання. Виявляє повне розуміння матеріалу, обґрунтовує власні думки, застосовує знання на практиці, показує вміння працювати з нормативною базою, наводить необхідні приклади. Здатний здійснювати порівняльний аналіз різних теорій, концепцій, підходів та самостійно робити логічні висновки та узагальнення. Студент викладає матеріал послідовно і правильно з позицій норм літературної мови.
        Оцінка «добре» виставляється студенту, який дає повну відповідь на всі питання по білету та частково на додаткові питання екзаменатора, членів ДЕК та голови ДЕК. Але припускається помилок та поодиноких недоліків у послідовності викладу матеріалу і мовному оформленні, що не дозволяє претендувати на відмінну оцінку.
      Оцінка «задовільно» виставляється студенту, який виявляє знання і розуміння основних положень по екзаменаційному білету; викладає матеріал не повною мірою і припускається помилок у формулюванні правил, визначень; не вміє глибоко і переконливо обґрунтовувати власні думки, не в змозі, не в змозі навести приклади, викладає матеріал непослідовно і припускається помилок у мовному оформленні.
      Оцінка «незадовільно» виставляється студенту, який виявляє незнання більшої частини вивченого матеріалу з відповідної дисципліни, у формулюванні правил і понять припускається суттєвих помилок, непослідовно і невпевнено викладає матеріал. Оцінка «незадовільно» виставляється і тоді, коли виявлено повне нерозуміння матеріалу. Студент, який отримав «незадовільну» оцінку, при необхідності, допускається до захисту кваліфікаційної роботи. Студент відраховується, як такий, що отримав «незадовільну» оцінку на державному іспиті. Студент має право поновитись протягом трьох років для складання державного іспиту та отримання диплому про вищу освіту.

               Питання до державного екзамену для спеціалізації "Цивільна та господарська юстиція"              

  1. Поняття приватного права. Право приватне та публічне. Співвідношення понять приватного та цивільного права.
  2. Поняття та види прав на чуже майно.
  3. Сторони в цивільному процесі. Процесуальні права та обов’язки сторін.
  4. Європейські системи приватного права.
  5. Загальна характеристика захисту права власності. Віндикаційний позов. Негаторний позов. Інші засоби захисту власності.
  6. Цивільна юрисдикція. Підвідомчість та підсудність у цивільному процесі України.
  7. Цивільне право як галузь права. Предмет, метод та функції цивільного права.
  8. Поняття та підстави цивільно-правової відповідальності. Види цивільно-правової відповідальності.
  9. поняття належної та неналежної сторони у процесі. Умови, порядок та наслідки заміни неналежної сторони у процесі.
  10. Поняття та класифікація строків (термінів) у цивільному праві. Порядок числення строку, початковий і кінцевий момент його течії.
  11. Опіка та піклування.
  12. Поняття позову. Елементи позову. Види позовів.
  13. Зміна осіб. Заміна осіб в зобов’язанні.
  14. Сервітути. Поняття та види.
  15. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмету спору (поняття, підстави та процесуальний порядок вступу до процесу). Їх відмінність від спів позивачів.
  16. Дія цивільних законів у часі, у просторі та за колом осіб.
  17. Поняття та правове регулювання права інтелектуальної власності.
  18. Треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору (поняття, підстави та процесуальний порядок вступу в процес). Їхні відмінності від співучасників 
  19. Початок і кінець течії строків позовної давності. Призупинення, перерва і відновлення строків позовної давності. Вимоги, на які позовна давність не поширюється.
  20. Емфітевзис.
  21. Поняття та види судового представництва. Об’єм та оформлення повноважень представників у суді.
  22. Застосування цивільного законодавства по аналогії. Тлумачення цивільно-правових норм.
  23. Поняття та види зобов'язань. Елементи зобов'язань. Підстави виникнення зобов'язань.
  24. Окреме провадження (поняття та сутність). Справи, що розглядаються в порядку окремого провадження.
  25. Визначення, характерні риси та зміст цивільної правоздатності. Правоздатність та суб'єктивне право.
  26. Загальна характеристика засобів забезпечення виконання зобов'язань. Класифікація засобів забезпечення виконання зобов'язань.
  27. Повноваження суду апеляційної інстанції.
  28. Поняття та види цивільних правовідносин. Елементи цивільних правовідносин.
  29. Поняття цивільно-правового договору, та його значення. Класифікація договорів. Зміст (умови) договору.
  30. Поняття та види представництва в цивільному процесі. Об'єм та оформлення повноважень представників суді.
  31. Поняття юридичних фактів. Юридичний склад. Види юридичних фактів.
  32. Речово-правові засоби забезпечення виконання зобов'язань.
  33. Поняття та види судових постанов. Сутність і значення судового рішення. Зміст судового рішення (його складові частини).
  34. Зміст цивільного правовідношення. Поняття суб'єктивного цивільного права і цивільного обов'язку.
  35. Укладення, зміна та розірвання договорів. Правові наслідки недотримання встановленої законом форми договору. Правові наслідки зміни або розірвання договору.
  36. Законна сила судового рішення. Правові наслідки набрання рішенням суду законної сили. Межі дії законної сили судового рішення.
  37. Дієздатність громадян. Обсяг дієздатності фізичних осіб.
  38. Загальні положення про купівлю-продаж. Види договору купівлі-продажу.
  39. Участь у цивільному процесі прокурора, органів державної влади, органів місцевого самоврядування та осіб, яким законом надано право захищати права та свободи інших осіб, їх процесуальні права та обов’язки.
  40. Поняття та види спільної власності. Реалізація права спільної власності часткової власності.
  41. Поняття договору ренти. Сторони у договорі ренти. Зміст договору ренти. Форма і розмір ренти.
  42. Прийняття позовної заяви суддею. Підстави для відмови в прийнятті позовної заяви.
  43. Стадії цивільного процесу.
  44. Обмеження дієздатності фізичної особи. Визнання фізичної особи недієздатною.
  45. Договір найму (оренди) житла.
  46. Перегляд судових рішень та ухвал у зв’язку з нововиявленими обставинами. Перегляд судових рішень Верховним Судом України.
  47. Визнання громадянина безвісно відсутнім. Оголошення громадянина померлим.
  48. Договір дарування.
  49. Право касаційного оскарження та його підстави. Строки касаційного оскарження.
  50. Перегляд Верховним Судом України судових рішень з цивільних прав.
  51. Договір лізингу та його особливості. Види договору лізінгу.
  52. Поняття власності та права власності. Суб'єкти та об’єкти права власності. Зміст права власності.
  53. Поняття та ознаки юридичної особи. Види юридичних осіб.
  54. Договір доручення. Наслідки припинення договору доручення.
  55. Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ його повноваження та компетенція.
  56. Поняття громадського стану. Акти громадянського стану. Порядок зміни та виправлення актових записів. Умови вступу в шлюб та перешкоди до укладання шлюбу.
  57. Ліцензійний договір.
  58. Наказне провадження в цивільному судочинстві.
  59. Правосуб'єктність юридичної особи. Органи юридичної особи. Філії та представництва юридичних осіб.
  60. Загальна характеристика та види речових прав.
  61. Право апеляційного оскарження. Суб¢єкти , об’єкти права апеляційного оскарження. Строки апеляційного оскарження. Підстави апеляційного оскарження. Повноваження суду апеляційного оскарження.
  62. Виникнення та припинення юридичних осіб.
  63. Підстави та наслідки позбавлення батьківських прав. Порядок позбавлення батьківських прав.
  64. Поняття, предмет та метод цивільного процесуального права.
  65. Поняття та класифікація об'єктів цивільних прав (правовідносин).
  66. Шлюбний договір. Поняття, зміст, порядок укладення, визнання недійсним, наслідки.
  67. Процесуальна співучасть та її види. Процесуальні права та обов¢язки співучасників.
  68. Підстави виникнення права власності.
  69. Спадкування за заповітом. Заповідальний відказ.
  70. Поняття цивільних процесуальних правовідносин, їх особливості та елементи.
  71. Поняття й ознаки правочинів. Умови дійсності правочинів. Зміст правочинів. Тлумачення змісту правочинів.
  72. Поняття та особливості зобов’язань із відшкодування шкоди.
  73. Поняття цивільного процесу. Поняття та види проваджень у цивільному процесі. Поняття та види стадій цивільного процесу.
  74. Види правочинів. Умовні правочини. Строки в правочинах.
  75. Визнання шлюбу недійсним. Правові наслідки визнання шлюбу недійсним.
  76. Поняття, ознаки та класифікація судових доказів.
  77. Поняття та види недійсних правочинів. Наслідки визнання правочинів недійсними.
  78. Спадкування за законом. Розподіл майна померлого між спадкоємцями.
  79. Принципи цивільного процесуального права та їх класифікація.
  80. Форма правочинів. Юридичні наслідки порушення форми правочинів.
  81. Поняття та ознаки договору довічного утримання (догляду). Форма та сторони у договорі довічного утримання (догляду). Зміст договору довічного утримання (догляду).
  82. Право на позов. Передумови права на позов та умови здійснення права на позов.
  83. Поняття представництва, та його види. Суб'єкти представництва. Повноваження представника. Представництво без повноважень або з перевищенням повноважень.
  84. Поняття шлюбу. Умови укладення шлюбу. Порядок укладення шлюбу. Фактичні шлюбні відносини.
  85. Оцінка доказів. Особливості оцінки доказів на різних стадіях процесу.
  86. Загальні положення про зберігання. Спеціальні види зберігання.
  87. Довіреність та її види. Форма довіреності. Передоручення.
  88. Належність доказів та допустимість засобів доказування. Види засобів доказування. Пояснення сторін та третіх осіб.