Державний екзамен              

    Комплексний державний екзамен — загальна перевірка знань, що проводиться в закладах вищої освіти України для студентів-випускників. Студент випускник в деканаті у методиста має можливість дізнатись час та місце (аудиторію) проведення державного іспиту у відповідності з затвердженим ректором розкладом засідань ДЕК та списком допущених до державної атестації студентів. Зміст питань екзаменаційних білетів має повністю охоплювати навчальні програми дисциплін, які виносяться на державні екзамени, відповідати змісту програми іспиту з комплексу дисциплін або конкретної дисципліни та забезпечувати перевірку знань, умінь і навичок відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня, що передбачені програмами кафедр університету, тобто відповідати вимогам змістовної і функціональної направленості спеціальності «правознавство» за різними спеціалізаціями. 
        Зміст екзаменаційних білетів, перелік матеріалів, користування якими рекомендується студентам викладачами для підготовки до державного екзамену, критерії оцінки рівня підготовки студентів та питання до державного іспиту обговорюються й затверджуються на засіданні кафедри. Затверджені кафедрою дані дійсні протягом одного навчального року, вони є складовою навчально-методичної документації з дисциплін і зберігаються на кафедрах.
       Оцінка «відмінно» виставляється студенту, який ґрунтовно і повно викладає матеріал отриманий на протязі всіх років навчання. Виявляє повне розуміння матеріалу, обґрунтовує власні думки, застосовує знання на практиці, показує вміння працювати з нормативною базою, наводить необхідні приклади. Здатний здійснювати порівняльний аналіз різних теорій, концепцій, підходів та самостійно робити логічні висновки та узагальнення. Студент викладає матеріал послідовно і правильно з позицій норм літературної мови.
        Оцінка «добре» виставляється студенту, який дає повну відповідь на всі питання по білету та частково на додаткові питання екзаменатора, членів ДЕК та голови ДЕК. Але припускається помилок та поодиноких недоліків у послідовності викладу матеріалу і мовному оформленні, що не дозволяє претендувати на відмінну оцінку.
      Оцінка «задовільно» виставляється студенту, який виявляє знання і розуміння основних положень по екзаменаційному білету; викладає матеріал не повною мірою і припускається помилок у формулюванні правил, визначень; не вміє глибоко і переконливо обґрунтовувати власні думки, не в змозі, не в змозі навести приклади, викладає матеріал непослідовно і припускається помилок у мовному оформленні.
      Оцінка «незадовільно» виставляється студенту, який виявляє незнання більшої частини вивченого матеріалу з відповідної дисципліни, у формулюванні правил і понять припускається суттєвих помилок, непослідовно і невпевнено викладає матеріал. Оцінка «незадовільно» виставляється і тоді, коли виявлено повне нерозуміння матеріалу. Студент, який отримав «незадовільну» оцінку, при необхідності, допускається до захисту кваліфікаційної роботи. Студент відраховується, як такий, що отримав «незадовільну» оцінку на державному іспиті. Студент має право поновитись протягом трьох років для складання державного іспиту та отримання диплому про вищу освіту.

               Питання до державного екзамену для спеціалізації "Прокуратура та слідство"              

  1. Дія закону про кримінальну відповідальність у часі. Зворотна дія кримінального закону та ії межі.
  2. Загальна характеристика злочинів у сфері службової діяльності.
  3. Поняття доказів в кримінальному процесі. Класифікація і властивості доказів.
  4. Поняття та систематизація кримінального права.
  5. Принципи, функції кримінального права.
  6. Військові злочини, їх поняття, характеристика та види.
  7. Процес доказування, елементи процесу доказування.
  8. Поняття злочину, його ознаки, відмінність від інших правопорушень.
  9. Кримінальний проступок.
  10. Загальна характеристика злочинів проти миру, безпеки людства і міжнародного правопорядку.
  11. Предмет доказування у кримінальному провадженні.
  12. Дія кримінального закону у просторі та за колом осіб.
  13. Місце скоєння злочину.
  14. Загальна характеристика злочинів проти громадської безпеки, пов,язані з незаконним поводженням зі зброєю.
  15. Поняття кримінального провадження. Завдання кримінального провадження.
  16. Диференціація форм кримінального провадження України.
  17. Поняття, ознаки, види суб'єктів злочину.
  18. Загальна характерника злочинів, пов,язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, їх аналогів або прекурсорів
  19. Кримінально-процесуальні функції.
  20. Покарання, які застосовуються до неповнолітніх. Іх система та класифікація.
  21. Загальна характеристика злочинів проти безпеки руху та експлуатації транспорту.
  22. Стадія судового розгляду (загальні умови, частини судового розгляду).
  23. Вина у кримінальному праві України, її форми та види.
  24. Казус в кримінальному праві.
  25. Кримінальна відповідальність за медичні злочини.
  26. Кримінальне провадження, яке містить відомості, що становлять державну таємницю.
  27. Поняття та форми множинності у кримінальному праві.
  28. Насильницька зміна чи повалення конституційного ладу, захоплення державної влади в Україні.
  29. Поняття, види заходів забезпечення кримінального провадження (кримінально-процесуального примусу)
  30. Поняття, мета, підстави застосування примусових заходів медичного характеру.
  31. Примусове лікування.
  32. Привілейовані вбивства.
  33. Процесуальні дії, які можуть бути проведені в порядку надання міжнародної правової допомоги.
  34. Порядок зносин та процесуальна форма запитування та надання міжнародної правової допомоги.
  35. Запит про міжнародну правову допомогу, його зміст та форма.
  36. Призначення покарання За сукупністю злочинів та вироків.
  37. Злочини проти здоров'я, їхні види та загальна характеристика.
  38. Підстави та порядок перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами.
  39. Поняття необхідної оборони та умови її правомірності.
  40. Відмінність від крайньої необхідності.
  41. Некорисливі злочини проти власності, їхні види та загальна характеристика.
  42. Поняття стадії кримінального процесу.
  43. Загальна характеристика стадій кримінального провадження України.
  44. Поняття та цілі покарання.
  45. Кваліфіковані вбивства.
  46. Поняття, система та види запобіжних заходів.
  47. Система та види покарань. Іх класифікація.
  48. Загальна характеристика злочинів проти власності та їхні види.
  49. Касаційне провадження. Порядок подачі та розгляду касаційних скарг, наслідки розгляду.
  50. Загальні та спеціальні види звільнення від кримінальної відповідальності.
  51. Непритягнення до кримінальної відповідальності.
  52. Крадіжка та її відмінність від грабежу та розбою.
  53. Форми закінчення досудового розслідування.
  54. Загальні та спеціальні правила призначення покарання за кримінальним законодавством України.
  55. Загальна характеристика злочинів проти трудових прав громадян.
  56. Кримінальне провадження на території дипломатичних представництв, консульських установ України, на повітряному. морському чи річковому судні, що перебуває за межами України під прапором або з розпізнавальним знаком України, якщо це судно приписано до порту, розташованого в Україні.
  57. Інші заходи кримінально-правового впливу.
  58. Поняття, предмет вимагання.
  59. Апеляційне провадження. Порядок подачі та розгляду апеляційних скарг, наслідки розгляду.
  60. Поняття, види, ознаки об'єкту злочину.
  61. Кримінальна відповідальність за злочини проти інших особистих прав громадянина.
  62. Набрання судовим рішенням законної сили.
  63. Звернення судового рішення до виконання.
  64. Відстрочка виконання вироку.
  65. Ознаки складу злочину та їх значення для кваліфікації злочину.
  66. Кваліфікація тяжкого тілесного ушкодження, його ознаки та види.
  67. Кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення.
  68. Сукупність злочинів у Загальній та Особливій частинах кримінального законодавства.
  69. Кваліфікація тілесних ушкоджень у кримінальному праві.
  70. Поняття та система засад кримінального (принципів кримінального процесу).
  71. Призначення покарання з урахуванням пом”якшуючих та обтяжуючих обставин.
  72. Загальна характеристика і види злочинів проти статевої свободи і статевої недоторканості особи.
  73. Кримінальне провадження про злочини неповнолітніх.
  74. Поняття, ознаки суб,єктивної сторони злочину.
  75. Кримінальна відповідальність за бандитизм та створення злочинної організації.
  76. Поняття, значення стадії підготовчого судового провадження.
  77. Порядок підготовчого судового засідання.
  78. Рішення, що приймаються судом у підготовчому судовому засіданні.
  79. Поняття та стадії кримінальної відповідальності.
  80. Загальна характеристика та види злочинів у сфері службової та професійної діяльності повіязаної з наданням публічних послуг.
  81. Поняття, види слідчих (розшукових) дій.
  82. Підстави і умови провадження слідчих (розшукових) дій.
  83. Класифікація злочинів в теорії та законодавстві.
  84. Кваліфікація злочинів проти представників правоохоронних органів, їх види.
  85. Кримінальне провадження щодо окремих категорій осіб.
  86. Характеристика ампістії та помилування, їх кримінально-правове значения.
  87. Злочини у сфері охорони державної таємниці.
  88. Поняття та система джерел доказів (видів доказів).
  89. Фізичний або психічний примус як обставина, що виключає` злочинність діяння.
  90. Загальна характеристика злочинів проти авторитету державної влади, органів місцевого самоврядування.
  91. Стадія досудового розслідування.
  92. Початок розслідування.
  93. Єдиний реєстр досудових розслідувань.
  94. Поняття і значення складу злочину.
  95. Види складів злочину.
  96. Загальна характеристика злочинів у сфері використання комп“ютерної техніки.
  97. Поняття та класифікація суб'єктів кримінального провадження.
  98. Види конфіскації майна, їх правова природа.
  99. Злочини проти безпеки виробництва.
  100. Кримінальне провадження на підставі угод.
  101. Поняття та мета покарання. Теорії покарання.
  102. Загальна характеристика злочинів проти правосуддя. 
  103. Провадження в суді присяжних.