Державний екзамен              

    Комплексний державний екзамен — загальна перевірка знань, що проводиться в закладах вищої освіти України для студентів-випускників. Студент випускник в деканаті у методиста має можливість дізнатись час та місце (аудиторію) проведення державного іспиту у відповідності з затвердженим ректором розкладом засідань ДЕК та списком допущених до державної атестації студентів. Зміст питань екзаменаційних білетів має повністю охоплювати навчальні програми дисциплін, які виносяться на державні екзамени, відповідати змісту програми іспиту з комплексу дисциплін або конкретної дисципліни та забезпечувати перевірку знань, умінь і навичок відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня, що передбачені програмами кафедр університету, тобто відповідати вимогам змістовної і функціональної направленості спеціальності «правознавство» за різними спеціалізаціями. 
        Зміст екзаменаційних білетів, перелік матеріалів, користування якими рекомендується студентам викладачами для підготовки до державного екзамену, критерії оцінки рівня підготовки студентів та питання до державного іспиту обговорюються й затверджуються на засіданні кафедри. Затверджені кафедрою дані дійсні протягом одного навчального року, вони є складовою навчально-методичної документації з дисциплін і зберігаються на кафедрах.
       Оцінка «відмінно» виставляється студенту, який ґрунтовно і повно викладає матеріал отриманий на протязі всіх років навчання. Виявляє повне розуміння матеріалу, обґрунтовує власні думки, застосовує знання на практиці, показує вміння працювати з нормативною базою, наводить необхідні приклади. Здатний здійснювати порівняльний аналіз різних теорій, концепцій, підходів та самостійно робити логічні висновки та узагальнення. Студент викладає матеріал послідовно і правильно з позицій норм літературної мови.
        Оцінка «добре» виставляється студенту, який дає повну відповідь на всі питання по білету та частково на додаткові питання екзаменатора, членів ДЕК та голови ДЕК. Але припускається помилок та поодиноких недоліків у послідовності викладу матеріалу і мовному оформленні, що не дозволяє претендувати на відмінну оцінку.
      Оцінка «задовільно» виставляється студенту, який виявляє знання і розуміння основних положень по екзаменаційному білету; викладає матеріал не повною мірою і припускається помилок у формулюванні правил, визначень; не вміє глибоко і переконливо обґрунтовувати власні думки, не в змозі, не в змозі навести приклади, викладає матеріал непослідовно і припускається помилок у мовному оформленні.
      Оцінка «незадовільно» виставляється студенту, який виявляє незнання більшої частини вивченого матеріалу з відповідної дисципліни, у формулюванні правил і понять припускається суттєвих помилок, непослідовно і невпевнено викладає матеріал. Оцінка «незадовільно» виставляється і тоді, коли виявлено повне нерозуміння матеріалу. Студент, який отримав «незадовільну» оцінку, при необхідності, допускається до захисту кваліфікаційної роботи. Студент відраховується, як такий, що отримав «незадовільну» оцінку на державному іспиті. Студент має право поновитись протягом трьох років для складання державного іспиту та отримання диплому про вищу освіту.

               Питання до державного екзамену для спеціалізації "Судово-адміністративна"              

1. Предмет та метод конституційного права України. Джерела конституційного права України. Законопроектні роботи на сучасному етапі розвитку України як демократичної, правової держави.
2. Конституційно-правові норми: особливості структури і механізму дії. Конституційно-правові інститути.
3. Конституція України (1996 р.): загальна характеристика, структура, тенденції розвитку. Правова охорона Конституції України: організаційно-правові засоби та інститути.
4. Основні етапи вітчизняного конституційного будівництва. Сучасний етап конституційних перетворень в Україні: конституційна модернізація та реформування в Україні (1989-2013 р.р.).
5. Поняття, склад і види правовідносин у конституційному праві. Проблема конфліктності в конституційно-правових відносинах.
6. Конституційно-правова відповідальність: поняття, особливості, функції. Поняття та склад конституційного правопорушення (делікту).
7. Конституційно-процесуальне право: поняття і предмет. Конституційний процес, конституційна процедура, конституційні провадження.
8. Конституційний лад: поняття і зміст. Проблема співвідношення громадянського суспільства і правової держави.
9. Поняття виборчої системи, виборчого права, виборчої кампанії. Структура законодавства про вибори представницьких органів публічної влади і Президента України.
10. Виборчий процес: поняття, принципи, суб'єкти, зміст етапів.
11. Структура і принципи самоорганізації громадянського суспільства. Основні інститути громадянського суспільства, конституційно-правові засоби забезпечення їх функціонування.
12. Конституційна характеристика України як демократичної, правової, соціальної держави.
13. Громадські об’єднання у системі громадянського суспільства: види, правовий статус, відносини з державою.
14. Політичні партії в системі громадянського суспільства. Розвиток багатопартійності в Україні.
15. Конституційний статус людини і громадянина. Міжнародно-правові стандарти та внутрішньодержавне (конституційне) законодавство про правове становище людини і громадянина.
16. Громадянські (правові) стани особистості. Загальна характеристика конституційно-правового статусу окремих видів громадянських станів особистості.
17. Громадянство України: поняття, принципи, підстави і порядок набуття та припинення. Правове регулювання інституту громадянства в Україні.
18. Правовий статус іноземців в Україні. Проблема полігромадянства.
19. Правова природа, поняття, класифікація та гарантії конституційних прав, свобод та обов'язків людини і громадянина.
20. Державний лад України: поняття та принципи. Державні символи України і правовий порядок їх використання.
21. Поняття і принципи державного устрою. Конституційні засоби гармонізації міжнаціональних відносин в Україні.
22. Конституційні ознаки унітарної держави України. Автономна Республіка Крим у складі України.
23. Поняття та склад державної території. Державний кордон: поняття, види, режим, порядок встановлення та перетинання.
24. Адміністративно-територіальний устрій України і порядок вирішення питань адміністративно-територіального поділу.
25. Конституційна система органів державної влади в Україні. Зміст і практична реалізація принципу поділу державної влади в Україні.
26. Верховна Рада України: склад, компетенція, організаційні форми діяльності, акти. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини.
27. Народний депутат України: правовий статус (права, обов’язки і відповідальність), правові і соціальні гарантії здійснення депутатських повноважень.
28. Президент України: порядок обрання, компетенція, акти. Інститут Представника Президента України.
29. Система виконавчої влади в Україні.
30. Конституційні основи судової влади та прокуратури в Україні.
31. Конституційний Суд України: порядок формування, компетенція, акти.
32. Поняття, система та принципи місцевого самоврядування в Україні.
33. Органи місцевого самоврядування: система, способи формування, компетенція та їх відношення (взаємодія) з місцевими і центральними органами державної влади.
34. Правовий статус депутата місцевої ради.
35. Основні гарантії депутатської діяльності.
36. Адміністративне право в системі права України. Соціальне призначення адміністративного права.
37. Тенденції розвитку адміністративного права в умовах реформування.
38. Адміністративне право, державне управління і виконавча влада.
39. Предмет адміністративного права та основні напрямки його оновлення.
40. Методи адміністративного права в умовах реформування.
41. Система адміністративного права: підгалузі та правові інститути.
42. Джерела адміністративного права: поняття, система, види. Основні законопроектні роботи у сфері державного управління.
43. Систематизація адміністративного права в умовах реформування.
44. Сутність та особливості адміністративно-правових норм, їхня реалізація, дія у просторі, часі, за колом суб’єктів.
45. Адміністративні правовідносини: сутність, види, структура.
46. Суб’єкти адміністративного права: сутність, види, особливості адміністративної правосуб’єктності.
47. Державне управління: поняття, принципи, функції.
48. Форми державного управління: сутність, види.
49. Методи державного управління: сутність, види.
50. Акти державного управління: сутність, види, вимоги.
51. Режими і рівні державного управління.
52. Центральні органи виконавчої влади як суб’єкти державного управління.
53. Місцеві органи виконавчої влади як суб’єкти державного управління.
54. Державна служба: сутність, принципи, види, правове регулювання.
55. Державний службовець: сутність, види, правове становище.
56. Адміністративний примус: сутність, особливості, види і правове регулювання.
57. Адміністративна відповідальність: поняття, особливості, підстави. Особливості правового регулювання.
58. Адміністративний проступок: сутність, ознаки, склад.
59. Адміністративні стягнення: сутність, види, порядок накладення.
60. Державний контроль: сутність, види, правове регулювання.
61. Адміністративний нагляд: сутність, види, правове регулювання.
62. Звернення громадян: сутність, види, правове регулювання.
63. Адміністративні процедури: поняття, види, правове регулювання.
64. Адміністративні провадження: поняття, види, правове регулювання.
65. Адміністративно-правове забезпечення управління у галузі внутрішніх справ.
66. Адміністративно-правове забезпечення управління у галузі юстиції.
67. Адміністративно-правове забезпечення управління державною службою.
68. Адміністративно-правове забезпечення управління у галузі освіти і науки.
69. Адміністративно-правове забезпечення управління у галузі митної справи.
70. Адміністративно-правове забезпечення управління у галузі соціального захисту населення.
71. Поняття та ознаки адміністративного процесу.
72. Принципи адміністративного процесу.
73. Стадії адміністративного процесу.
74. Поняття адміністративної юрисдикції.
75. Публічно-правовий спір, як предмет адміністративного судочинства. Основні категорії публічно-правових спорів.
76. Предметна підсудність адміністративних справ та її різновиди.
77. Територіальна підсудність адміністративних справ та її різновиди.
78. Інстанційна підсудність адміністративних справ.
79. Поняття та види учасників адміністративного процесу.
80. Особи, які беруть участь у справі, їх процесуальні права та обов’язки.
81. Сторони в адміністративному процесі.
82. Треті особи в адміністративному процесі.
83. Представництво в адміністративному процесі.
84. Поняття та етапи доказування в адміністративному процесі.
85. Предмет доказування. Підстави для звільнення від доказування.
86. Поняття та види доказів в адміністративному процесі.
87. Поняття і види процесуальних строків.
88. Характеристика заходів процесуального примусу.
89. Поняття, види та структура адміністративного позову.
90. Поняття, мета та завдання підготовчого провадження.
91. Поняття, мета та завдання судового розгляду адміністративної справи.
92. Судовий розгляд справи по суті.
93. Поняття та види судових рішень в адміністративному процесі. Вимоги, яким має відповідати судове рішення.
94. Особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та інших суб'єктів владних повноважень.
95. Особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції.
96. Особливості провадження у справах, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.
97. Особливості провадження у справах про дострокове припинення повноважень народного депутата України в разі невиконання ним вимог щодо несумісності.
98. Особливості провадження у справах про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання та про усунення обмежень у реалізації права на мирні зібрання.
99. Скорочене провадження.
100. Поняття, мета та завдання апеляційного провадження.
101. Право на апеляційне оскарження та процесуальний порядок його реалізації.
102. Розгляд справи судом апеляційної інстанції. Повноваження та судові рішення суду апеляційної інстанції.
103. Поняття, мета та завдання касаційного провадження. Право на касаційне оскарження та процесуальний порядок його реалізації.
104. Поняття, мета та завдання перегляду судових рішень Верховним Судом України.
105. Розгляд справи за нововиявленими обставинами. Судові рішення за наслідками провадження за нововиявленими обставинами.