Вибір теми та порядок виконання кваліфікаційної роботи
              

       Кваліфікаційна (випускна) робота – це самостійна робота, яка готується з метою публічного захисту й одержання освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст» чи «магістр». До кваліфікаційних робіт Національного університету «Одеська юридична академія» належать дипломні та магістерські роботи.
       Дипломна робота – це навчальне наукове дослідження студента, яке виконується на завершальному етапі навчання для отримання освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст». Метою виконання дипломної роботи є виявлення глибини знань випускника по обраній темі, з урахуванням спеціалізації, вміння самостійно працювати з літературою, проводити аналіз наукових концепцій та узагальнювати дані практики, виявляти прогалини і недоліки нормативного регулювання, формулювати свої висновки і пропозиції.
     Магістерська робота – це навчальне наукове дослідження студента, яке виконується на завершальному етапі навчання для отримання освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр». Особливістю магістерської роботи є те, що вона передбачає проведення наукових досліджень, творчих розробок. Необхідно продемонструвати певний рівень наукової кваліфікації студента, його вміння здійсняти науковий пошук і вирішувати чіткі правові питання. З наукового погляду, вимоги до магістерської роботи більш, ніж до дипломної, однак менші, ніж до кандидатської дисертації.

             Мета і цілі кваліфікаційних робіт.
      Метою виконання кваліфікаційної роботи є: глибоке осмислення теми, оволодіння методами самостійного дослідження, практичне застосування теоретичних знань для вирішення конкретних задач щодо правотворчої та правозастосовної діяльності. Кваліфікаційна (випускна) робота містить у собі дві приблизно однакові за обсягом складові – освітню і науково-дослідницьку. Зміст науково-дослідної роботи спеціаліста та магістра визначається індивідуальним планом. Керівниками дипломної чи магістерської роботи призначаються професори та доценти (викладачі) університету.  
            Основним завданням і складовою частиною кваліфікаційної роботи є: 
- аналіз, систематизація, закріплення теоретичних знань і практичних умінь випускника, забезпечуючи підготовку до юридичної діяльності у відповідності до обраної спеціалізації; 
- перевірка вмінь студента самостійно досліджувати та використовувати нормативно-правові документи, наукову літературу та знання отримані під час проходження переддипломної практики чи на постійному місці роботи за спеціальністю; 
- виявлення готовності до самостійної професійної діяльності. 
        Виконання кваліфікаційної роботи у межах навчального плану є найвищим рівнем студентських наукових досліджень, які спонукають майбутнього фахівця до творчої пошукової діяльності, є вагомим чинником для рекомендації кращих випускників до аспірантури. Кваліфікаційна робота повинна бути самостійно виконана, цілісно завершена і належним чином оформлена, відповідно до затвердженого переліку вимог і правил, в яких розкрито теоретичне вирішення юридичних питань та базуються на набутих знаннях, уміннях і навичках, отриманих за період навчання у ВНЗ. При написанні дипломної чи магістерської роботи враховуються галузеві стандарти вищої освіти України щодо підготовки юристів із присвоєнням освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст» або «магістр». Під час написання студентом кваліфікаційної роботи залучаються досвідчені викладачі від відповідної кафедри - науковий керівник та рецензент. Кваліфікаційна робота наукового змісту повинна мати внутрішню єдність і відображати хід і результати розробки обраної теми.

            Вибір теми кваліфікаційної роботи 
            Виконання кваліфікаційної роботи починається з вибору теми, її осмислення та обґрунтування. Студенту – випускнику пропонується обрати тему кваліфікаційної роботи, визначені випускаючими кафедрами, в залежності від спеціалізації. Також він може запропонувати на відповідній кафедрі з обґрунтуванням доцільності обробки, індивідуальну тему для написання дипломної чи магістерської роботи. 
            Студенти спеціалізації «прокуратура та слідства» можуть вибирати тему на відповідних кафедрах:
  • Теорії держави та права;

  • Історії держави та права;

  • Організації судових та правоохоронних органів;

  • Кримінології та кримінально-виконавчого права;

  • Криміналістики;

  • Кримінального права;

  • Кримінального процесу;

  • Національної економіки;

Студенти спеціалізації «судово-адміністративна» можуть вибирати тему на наступних кафедрах:

  • Адміністративного та фінансового права;

  • Морського та митного права;

  • Теорії держави та права;

  • Конституційного права;

  • Міжнародного права та міжнародно-правових відносин;

  • Історії держави та права;

  • Права Європейського Союзу та порівняльного правознавства;

  • Організації судових та правоохоронних органів;

  • Соціальних теорій;

  • Національної економіки.

Студенти спеціалізації «цивільна та господарська юстиція» можуть вибирати тему на відповідних кафедрах:

  • Господарського права та процесу;

  • Права інтелектуальної власності та корпоративного права;

  • Цивільного права;

  • Цивільного процесу;

  • Аграрного, земельного та екологічного права;

  • Теорії держави та права;

  • Історії держави та права;

  • Національної економіки.

Студенти спеціалізації «митної діяльності та морського права» можуть вибирати тему на відповідних кафедрах:

  • Адміністративного та фінансового права;

  • Морського та митного права;

  • Теорії держави та права;

  • Конституційного права;

  • Міжнародного права та міжнародно-правових відносин;

  • Історії держави та права;

  • Права Європейського Союзу та порівняльного правознавства;

  • Правової інформатики.

            Тему дипломної роботи та наукового керівника закріплюють за студентом наказом ректора по університету. Будь-яка зміна теми роботи або керівника також повинна бути затверджена наказом ректора по університету. В іншому разі робота не допускається до захисту. Розбіжність у формулюваннях теми в наказі й в роботі є підставою не допуску кваліфікаційної роботи до захисту. Дипломна або магістерська робота має свою специфіку та деталі, які завжди потрібно погоджувати з науковим керівником. Щодо структури, методики їхнього написання та оформлення вони мають подібні риси, тому будуть проаналізовані спільно.

Організаційний порядок та етапи виконання кваліфікаційної роботи

Кваліфікаційну роботу доцільно виконувати в такій послідовності:

  • обрання кафедри для написання кваліфікаційної роботи;

  • вибір теми;

  • пошук і відбір літератури за обраною темою, її дослідження;

  • складання попереднього плану, узгодження його з науковим керівником;

  • написання розділів та підрозділів;

  • формулювання написання вступу та висновків і рекомендацій;

  • оформлення списку використаних джерел та додатків;

  • літературне й технічне оформлення роботи, виправлення помилок;

  • оцінювання науковим керівником кафедри кваліфікаційної роботи;

  • рецензування, підготовка до захисту і захист кваліфікаційної роботи.

           Виконання кваліфікаційної роботи організовується відповідно до навчального плану університету. У процесі виконання кваліфікаційних робіт випускаюча кафедра забезпечує студентів методичними матеріалами (вказівками, рекомендаціями, тощо), організовує для випускників консультації. На консультаціях перевіряється правильність прийняття рішень, обговорюються можливі підходи до вирішення питань, з яких виникли ускладнення. Студенти повинні систематично інформувати керівника про хід виконання атестаційної роботи. Своєчасні консультації і поради наукового керівника запобігають можливим витратам часу на виправлення допущених помилок при розкритті матеріалу. Кваліфікаційна робота виконується на основі глибокого вивчення літературних джерел. Підбір та вивчення літератури для виконання дипломної чи магістерської роботи є одним з важливих етапів роботи випускника. Пошук літературних джерел можна проводити різними методами.
            Загальний порядок опрацювання літературних джерел можна визначити такий:

- вивчення фондів бібліотеки університету та інших бібліотек за обраною темою;

- вивчення літератури, яка зібрана у фондах фахових, наукових лабораторій і кафедр університету;

- ознайомлення з науковими публікаціями провідних науковців університету;

- робота з періодичними виданнями фондів читального залу бібліотеки університету;

- користування послугами бібліотек з мережі Інтернет;

- дослідження архівних даних;

- інші джерела за порадою наукового керівника.

           Під час джерелознавчих пошуків необхідно з'ясувати стан вивченості обраної теми сучасною наукою, щоб конкретніше і точніше визначити напрями та основні розділи свого дослідження. Насамперед роботу з літературними джерелами необхідно розпочати з вивчення та конспектування державних документів, законів, наказів та інших нормативно-правових актів, підручників, навчальних посібників, довідників, а також монографій. Потім вивчаються статті у журналах. Разом із вказаними літературними джерелами можуть бути використані збірники наукових праць, збірники наукових статей і матеріали наукових конференцій. Конспектуючи матеріал, слід постійно пам'ятати тему роботи, щоб виписувати тільки те, що має відношення до наукового дослідження. Чим ширше і різноманітніше буде коло джерел, якими студент користувався, тим вищою є теоретична та практична цінність його дослідження. До кваліфікаційних робіт висуваються такі основні вимоги:
  • актуальність теми, відповідність її сучасному стану певної галузі права та перспективам розвитку, практичним завданням відповідної сфери;

  • вивчення та критичний аналіз монографічних і періодичних видань з теми, якщо такі використовуються;

  • вивчення та характеристика генезису досліджуваного питання та її сучасного стану, а також передового досвіду роботи у відповідній галузі;

  • чітка характеристика предмета, мети і методів дослідження, опис та аналіз проведених автором досліджень;

  • узагальнення результатів, їх обґрунтування, висновки та практичні рекомендації.

        Правильна та логічна структура кваліфікаційної роботи – це запорука успіху розкриття теми. Змістом кваліфікаційної роботи є складений у визначеному порядку перелік розділів та розгорнутий перелік питань, які повинні бути висвітлені у кожному розділі. Зміст (план) кваліфікаційної роботи студент складає самостійно, з урахуванням задумок та індивідуального підходу. Попередній план роботи треба обов’язково показати науковому керівнику. У процесі роботи план може уточнюватись. Можуть розширюватись окремі розділи і підрозділи, вводитись нові пункти та підпункти за рахунок зібраного матеріалу. Інші підрозділи можуть скорочуватись чи зникати. Правильно побудований план роботи є організаційним початком роботи, допомагає систематизувати матеріал, забезпечувати послідовність його викладу. Однак при всьому різноманітті індивідуальних підходів традиційним є наступний план: 
        - Вступ.
        - Основна частина, яка складається з розділів та підрозділів роботи.
        - Висновки.
        - Список використаних джерел.
        - Додатки. 

               Структура, зміст та обсяг кваліфікаційної роботи             

Загальні вимоги до оформлення кваліфікаційної роботи

            Оформлення кваліфікаційної роботи повинно відповідати вимогам ДСТУ 3008-95 «Документація. Звіти в сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення». Дипломну чи магістерську роботи друкують за допомогою комп’ютера на одній стороні листа білого паперу формату А4 (210 х 297 мм), до тридцяти п’яти рядків на сторінці. Сучасні комп’ютерні текстові редактори самостійно регулюють кількість знаків у рядку. Текст дипломної чи магістерської роботи друкують, залишаючи поля таких розмірів: ліве – не менше 20 мм, праве – не менше 10 мм, верхнє – не менше 20 мм, нижнє – не менше 20 мм. При виконанні роботи на комп’ютері застосовується 14 розмір шрифту «Times New Roman» з інтервалом 1,5. Загальний обсяг дипломної роботи на комп’ютері 70 – 90 аркушів, магістерської роботи – 80 – 120 аркушів, без додатків і літератури. Шрифт печатки тексту повинен бути чітким, стрічка – чорного кольору середньої жирності. Щільність тексту в кваліфікаційній роботі може бути однаковою.
            Текст основної частини випускної роботи розділяють на розділи, підрозділи, пункти та підпункти. Заголовки структурних частин випускної роботи “ЗМІСТ”, “ВСТУП”, “РОЗДІЛ”, “ВИСНОВКИ”, “СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ”, “ДОДАТКИ” друкують великими літерами симетрично до тексту. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з відступом. Крапку наприкінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох чи більше позицій, їх розділяють крапкою. Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з відступом в розряді підбор до тексту. Відстань між заголовком (за винятком заголовка пункту) і текстом може дорівнювати 1 – 2 інтервалам. Кожен розділ дипломної роботи треба починати з нової сторінки. 

Структура і зміст кваліфікаційної роботи

          Випускна робота є важливим етапом навчального процесу, спрямованого на підготовку висококваліфікованих спеціалістів в галузі права. Методичні вказівки щодо виконання випускної роботи містять загальні вимоги з організації самостійної роботи студента, тобто з підготовки, оформлення і захисту випускної роботи. Вони включають тематику випускних робіт, рекомендації з вибору й обґрунтування теми випускного дослідження, послідовність виконання роботи, аналіз та узагальнення викладеного матеріалу, оформлення, підбір і вивчення спеціальної літератури. У них визначені загальні вимоги щодо оформлення дипломної чи магістерської роботи (нумерація, таблиці, посилання тощо), визначений порядок керівництва і її рецензування.

Вступна частина кваліфікаційної роботи

            Вступ доцільно писати після того, як написана основна частина дипломної роботи. У вступі треба чітко визначити та обґрунтувати свій вибір теми дослідження. Повідомивши, на якому рівні перебуває розробка даної проблеми, дослідник робить висновки про актуальність свого дослідження. Актуальність наукового дослідження - це його соціальна значущість, що складається з нової наукової інформації, узагальнення передового досвіду, розкриття методів використання теорії у конкретних умовах діяльності. Обов'язковою частиною вступу є огляд літератури з теми дослідження, в який включають найбільш цінні, актуальні роботи (10-15 джерел). Огляд має бути систематизованим аналізом теоретичної, методичної й практичної новизни, значущості, переваг та вад розглянутих робіт, які доцільно згрупувати таким чином: роботи, що висвітлюють історію розвитку теми; теоретичні проблеми, які повністю присвячені темі, потім ті, що розкривають тему частково. В огляді не слід наводити повний бібліографічний опис публікацій, що аналізуються, достатньо назвати автора й назву, а поруч у дужках проставити порядковий номер бібліографічного запису цієї роботи в списку літератури. Закінчити огляд треба коротким висновком про ступінь висвітленості в літературі основних аспектів теми. На наступному етапі наукової роботи студент повинен виділити об'єкт та предмет дослідження.
            Під об'єктом дослідження треба розуміти стан, процес, властивості чи особливості наукової діяльності, які описуються певною системою понять. Поняття "предмет" вужче, ніж поняття "об'єкт". Предмет дослідження - це не просто один бік, частина об'єкту, а така його частина, через яку можна зрозуміти сутність об'єкту, дослідження цієї частини збагачує розуміння характеристики об'єкта в цілому. При написанні вступу студент повинен чітко усвідомити мету дослідження. У багатьох студентських дослідженнях мета наукового дослідження має абстрактний характер. У відповідності з метою дослідження ставляться завдання. Завдання - це частина мети, і вони не можуть бути ширшими за саму мету. 
            Завдання дослідження можуть включати наступні елементи: 
        - вирішення певних теоретичних питань, які входять у загальну проблему дослідження (наприклад, виявлення сутності понять, явищ, процесів, подальше вдосконалення їх вирішення, розробка ознак, рівнів функціонування, критеріїв ефективності, принципів та умов застосування); 
          - всебічний розгляд практики по обраній темі, виявлення її типового стану, вад і труднощів, їх причин, типових особливостей передового досвіду (таке вивчення дозволяє розкрити та перевірити ті дані, які опубліковані в спеціальних неперіодичних і періодичних виданнях, підняти їх на рівень наукових фактів, обґрунтованих у процесі наукового дослідження); 
            - обґрунтування необхідної системи заходів щодо вирішення даної проблеми; 
            - розробка методичних рекомендацій та пропозицій щодо використання результатів дослідження на практиці; 
          У вступі також висвітлюється теоретична та практична значущість роботи, розкривається структура, її основний зміст. Якщо студент вирішив не висвітлювати деяких аспектів теми, він повинен зазначити про це у вступі.

Основна частина кваліфікаційної роботи

            У змісті першого розділу, як правило, подаються теоретичні питання з теми кваліфікаційної роботи, написані з використанням літературних першоджерел. Велике значення має правильне трактування понять теми, їх точність і науковість. Використані терміни мають бути загальновживаними чи подаватись з посиланням на їх автора. Інші розділи пишуться відповідно до теми роботи і вимог кафедр університету. Головні вимоги до наукового викладу результатів - точність, чіткість, стислість.

Висновки кваліфікаційної роботи

          Висновки складаються дуже стисло і виразно. Дозволяється їх викласти у формі пронумерованих тез. Головна їх мета - підсумки проведеної роботи. Висновки подаються як окремі лаконічні положення чи методичні рекомендації. Дуже важливо, щоб вони відповідали поставленим завданням. У висновках необхідно зазначити не тільки позитивне, що вдалося виявити в результаті вивчення теми, але й хиби та проблеми, а також конкретні рекомендації щодо їх усунення. Не слід повторювати зміст вступу основної частини і висновків, зроблених у розділах. 
      У кваліфікаційній роботі необхідно прагнути дотримуватися прийнятої термінології, позначень, умовних скорочень і символів, не рекомендується вживати емоційно забарвлені слова та вирази-штампи, вести виклад від першого особи: “Я спостерігав”, “Я вважаю”, “Мені здається”, “На мою думку”, “Ми одержуємо”, “Ми спостерігаємо”. Варто уникати в тексті частих повторень слів чи словосполучень.
            Перш ніж представляти чернетку керівнику, треба ще раз переглянути, чи логічно викладений матеріал, чи є зв’язок між параграфами та главами, чи весь текст “працює” на головну ідею випускної роботи. Такий уявний структурний аналіз роботи допоможе краще побачити нелогічність у її структурі та змісті. Оформлюючи текст роботи, треба знайти час для повторного перегляду першоджерел. Це допоможе побачити все “коштовне”, що було пропущено на початку вивчення теми, поглибить розуміння проблеми. При згадуванні в тексті прізвищ (учених-дослідників, практиків) ініціали, як правило, ставляться перед прізвищем (С.П. Кравченко, а не Кравченко С.П., як це прийнято в списках літератури).

Оформлення списку літератури

          Список використаної літератури відображає обсяг використаних джерел і ступінь вивченості досліджуваної теми, є “візитною карткою” автора роботи, свідчить про рівень володіння навичками роботи з науковою літературою. Список використаної літератури повинен містити бібліографічний опис джерел, використаних студентом під час роботи над темою. Укладаючи його, необхідно дотримуватись вимог державного стандарту. Кожен бібліографічний запис треба починати з нового рядка, літературу рекомендовано розташовувати за абеткою авторів і назв робіт, спочатку видання на українській і російській мовах, потім – іноземних. Джерела можна розміщати одним із таких способів: у порядку появи посилань у тексті, за абеткою прізвищ перших авторів чи заголовків, у хронологічному порядку. Бібліографічні записи в «Списку використаної літератури» повинні мати порядкову нумерацію. У тексті кваліфікаційної роботи варто давати в дужках посилання на номери списку. З правилами оформлення списку літератури можливо ознайомитись в Бюлетені ВАК України, № 11, 2011 року.
      Електронні документи визнані повноправними джерелами інформації. Їх цитують в популярних виданнях, наукових дослідженнях, студентських курсових та кваліфікаційних роботах. Інтернет посилання на нормативні акти оформляться наступним чином: [Назва]; [за який період] [Електронний ресурс]. – Режим доступу: [електронна адреса].
          Також можливо використовувати посилання на архівні документи. В такому разі назву архивохраніліщ приводять у вигляді абревіатури: Позначення і номер фонду приводять після назви архивохраніліща. Як позначення архівного фонду, опис, порядковий номер справи (одиниці зберігання), зафіксованої в архівному описі, використовують скорочення: «ф.» (фонд), «оп.» (опис), «д.» (справа), «ед. хр.» (одиниця зберігання), «№» (номер), «о.» (зворот) – залежно від того, які позначення прийняті в залежності від того, які позначення прийняті в даному архивохраніліще.
У разі використання студентом статей під час написання кваліфікаційної роботи в список використаної літератури, вони оформлюються наступним чином: [Автор, назва статті] // [Назва журналу (джерело), місто, рік, номер, сторінки].
          Список літератури, використаний в дипломній роботі, повинен містити не менше 60-70 використаних цитованих джерел, у магістерській роботі – 80-100. Студенти повинні надати кваліфікаційну роботу переплетеною. 
             Дипломну роботу рекомендується виконувати спочатку в чорновому варіанті. Це дозволяє вносити в текст необхідні зміни та доповнення, як з ініціативи самого автора, так і відповідно до зауважень керівника. Список використаної літератури – елемент бібліографічного апарата, що містить бібліографічні зведення про джерела і розміщається після Висновків. Такий список складає одну з істотних частин випускної роботи, що відбиває самостійну творчу роботу студента і свідчить про рівень фундаментальності проведеного дослідження.

Нумерація випускної роботи

        Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака №. Першою сторінкою дипломної роботи є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок роботи. На титульному аркуші, на аркуші індивідуального завдання, календарного плану, на аркуші “ЗМІСТ” номер сторінки не ставлять, на наступних сторінках номер проставляється у правому верхньому кутку сторінки без крапки наприкінці. До загального обсягу дипломної роботи не входять додатки, список використаної літератури, таблиці та рисунки, але всі сторінки зазначених елементів роботи підлягають нумерації на загальних підставах. Номер розділу ставлять (бажано римськими) після слова “РОЗДІЛ”, після номера ставлять крапку, потім з великої літери друкують заголовок розділу. Підрозділи нумерують у границях кожного розділу. Номер підрозділу складається з розділу та порядкового номера підрозділу між якими ставлять крапку, наприклад: “2.3.” (третій підрозділ другого розділу).

Оформлення посилань, додатків та таблиць

        Посилання у тексті дипломної роботи на джерела необхідно позначати порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад “... у роботах [5, с.12]...”. Якщо посилання зроблено в кінці речення, то крапка ставиться після квадратних дужок. Допускається наводити посилання на джерела у виносках, при цьому оформлення посилання повинне відповідати її бібліографічному опису за переліком посилань і позначенням номера. При посиланнях на розділи, підрозділи, ілюстрації, таблиці, додатки позначають їх номер, наприклад, “... у розділі 2....”, “... на рис. 2.3...”.

За необхідності в додатки, доцільно включати допоміжний матеріал, необхідний для повноти сприйняття роботи:

  • проміжні математичні докази, формули та розрахунки;

  • таблиці допоміжних даних;

  • протоколи й акти, розрахунки економічного ефекту;

  • інструкції і методики, опис алгоритмів і комп’ютерних програм, рішення задач, що розроблені у процесі виконання роботи;

  • статистичні дані, що використані у процесі роботи.

        Завершуючи написання дипломної роботи, необхідно систематизувати ілюстративний матеріал. Ілюстрації можна надавати в тексті й оформлювати у виді додатків. Усі додатки повинні мати порядкову нумерацію і назви, що відповідають їх змісту. Нумерація аркушів із додатками продовжує загальну нумерацію сторінок основного тексту роботи, однак на сторінках вона проставляється. Додатки рекомендується позначати великими літерами української абетки, позначаючи з А, за винятком Ґ, Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь. Після слова «Додаток» друкують літеру, що позначає його послідовність. Додаток повинен мати заголовок, який друкують симетрично відносно тексту з великої літери окремим рядком. При переносі додатку на наступну сторінку роблять помітку «Продовження дод.» або «Закінчення дод.».

               Захист кваліфікаційної роботи              

Порядок захисту кваліфікаційної роботи включає:

  • усний виступ студента;

  • відповіді  студента на запитання членів Державної  екзаменаційної комісії;

  • виступ рецензента;

  • відповіді студента на запитання рецензента;

  • обговорення кваліфікаційної роботи;

  • завершальний виступ студента.

Захист дипломної чи магістерської роботи розпочинається із слів: "Шановний голово, члени державної екзаменаційної комісії, присутні. На захист виноситься дипломна  робота на тему ... ". Далі в доповіді, студент має розкрити:

  • актуальність теми;

  • мету роботи;

  • структуру роботи;

  • об'єкт дослідження;

  • висновки з аналізу, зміст запропонованих заходів та обґрунтування їх ефективності (на останнє рекомендується витратити не менше 70% часу, відведеного для доповіді).

        Завершуючи доповідь, випускник має відзначити: які його дослідження та висновки впроваджені або можливо впровадити; де ще слід, на його думку, застосувати результати наукового дослідження; яка фактична чи очікувана соціально-економічна, політична ефективність запропонованих ним заходів. Доповідь закінчується словами: "Доповідь закінчена, дякую за увагу". Доповідь студента не повинна перевищувати 10-15 хвилин. Після доповіді, члени ДЕК, присутні на захисті, можуть ставити випускнику запитання з метою визначення рівня його спеціальної підготовки та ерудиції, на які він повинен відповісти стисло, чітко і по суті. Після запитань до автора виступає рецензент, який висловлює свою думку про кваліфікаційну роботу. Після цього дипломник зобов'язаний відповісти на зауваження рецензента, в якому уточнюється або підтверджується його позиція щодо порушених в обговоренні питань. У завершальному виступі студент висловлює подяку науковому керівнику кафедри за допомогу в підготовці роботи. А також рецензенту та членам Державної екзаменаційної комісії. Під час захисту ведеться протокол засідання ДЕК. Загальний час захисту кваліфікаційної роботи не повинен перевищувати 30 хвилин у середньому на одного студента. Після обговорення підсумків захисту на закритому засіданні ДЕК виноситься його рішення. Рішення комісії оголошується її головою в той самий день. Після захисту дипломна робота передається для зберігання на кафедру, а пізніше в архів університету. Результати захисту кваліфікаційних робіт та складання державних екзаменів визначаються оцінками «відмінно», «добре», «задовільно» та «незадовільно». Рішення державної комісії, при оцінюванні рівня підготовки студентів, а також про присвоєння студентам-випускникам кваліфікації, приймається державною комісією на закритому засіданні відкритим голосуванням звичайною більшістю голосів членів комісії, які брали участь у засіданні. При однаковій кількості голосів голос голови є вирішальним.

Відгук на кваліфікаційну роботу

            Автор дипломної чи магістерської роботи повинен одержати від наукового керівника кафедри письмовий відгук. Відгук наукового керівника кваліфікаційної роботи рекомендується друкувати за такою формою: 
            - актуальність теми; 
            - ступінь наукового та практичного значення роботи; 
            - рівень підготовки студента до виконання професійних обов’язків; 
            - ступінь самостійності під час виконання дипломної роботи; 
            - новизну поставлених питань і оригінальність їхнього рішення; 
            - ступінь оволодіння методами дослідження; 
            - повноту та якість розробки теми; 
            - логічність, послідовність, аргументованість, літературну грамотність викладу матеріалу; 
            - можливість практичного застосування кваліфікаційної роботи, окремих її частин; 
            - висновок про можливість допуску кваліфікаційної роботи до захисту в ДЕК.

Рецензія  на кваліфікаційну роботу

         Студент-випускник, який виповнив навчальну програму, допускається до захисту кваліфікаційної роботи при наявності як відгуку так і рецензії на дипломну (магістерську) роботу. Рецензію готує викладач випускаючої кафедри, який відповідно з наказом по університету є рецензент. 
        Рецензія – це письмова характеристика кваліфікаційної роботи, що передбачає, вираження ставлення до актуальності й постановки проблеми; аналіз і коментування основних положень роботи; висновки про важливість роботи; зазначення зауважень і недоліків роботи; узагальнену аргументовану оцінку. Першочерговою ціллю рецензії є оцінка рівня теоретичної та практичної підготовки випускника, готовність до професійної діяльності по обраній спеціальності та спеціалізації. В рецензії автор мусить ретельно обґрунтувати свою думку глибоким і аргументованим аналізом. Цей аналіз повинен відштовхуватись від вмісту, форми кваліфікаційної випускної роботи, його ідеї і основної думки, чи декількох думок. Рецензент може висловити зауваження і вказати на недоліки магістерської чи дипломної роботи. В останньому реченні рецензент зазначає, якої оцінки, на його думку, заслуговує робота (позитивна чи негативна). Підпис рецензента має супроводжуватись розшифровкою його прізвища, ім’я, по-батькові, зазначенням місця роботи, посади, наукового ступеня, вченого звання. Студент під час захисту своєї роботи на Державній екзаменаційній комісії має дати відповіді на всі зауваження рецензента.
            Рекомендації до структури написання рецензії: 
            - Тема роботи 
            - Актуальність обраної теми 
            - Повнота розкриття мети та завдань дослідження 
            - Наявність наукової новизни 
            - Відповідність змісту роботи її плану 
            - Зміст кожного розділу роботи 
            - Ступінь розкриття теми роботи 
            - Якість оформлення кваліфікаційної роботи 
            - Відповідність роботи спеціальності та загальним вимогам до наукових робіт 
            - Недоліки випускної роботи 
            - Загальний висновок (допускається чи не допускається до захисту), якої оцінки заслуговує кваліфікаційна робота.